ЖИТТЯ

 
 

ЖИТТЯ




Коли Господь створив людину, то він її запитав: скільки дати тобі життя?
І людина покірливо сказала:
— Скільки твоїй волі буде бажано.
— Добре, — сказав Господь, — житимеш двадцять років.
Людина заплакала:
— Чому так мало життя ти дав мені?
Підійшов осел, і сказав йому Господь:
— Тобі я даю сорок років. Двадцять років працюй і допомагай людині, а двадцять відпочивай.
Взмолився осел:
— Важко мені буде. Укороти моє життя.
— Дай мені ці роки, — попросив чоловік.
Господь дав людині ослячі роки.
Підійшов до Господа собака.
— Живи сорок років. Двадцять років служитимеш людині, а двадцять відпочивати.
Змолився собака:
— Скороти, Господи.
Людина попросила дати йому і ці роки.
Прийшла мавпа.
— Живи сорок років, — сказав їй Господь.
Заплакала мавпа:
— Скороти ти моє життя.
Господь її зайві роки віддав людині.
Прожила людина свої двадцять років світло, яскраво! Все її радувало.Одружилася.
Наступили ослячі роки. Стала тягнути лямку важкого і гіркого життя.
За ослячими роками наступили собачі. Діти підросли. Стали тягнути з дому накопичене довгими роками добро.Людина почала бурчати, не давати їм. Всім стала незадоволена.
Наступили мавп'ячі роки. Стара стала людина. Свого дому немає. Ходить вона до дітей, внуків бавить, кривляється, щоб дітвору потішити, мавпує.
Так і проходить все людське життя.


Создан 16 апр 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником